Мета: Познайомити дітей з правилами користування книгами та виховувати дбайливе ставлення до них.

Бібліотекар. Діти, на сьогоднішньому уроці ми поговоримо з вами про книгу. Вона має для нас надзвичайне значення. Її сторінки розповідають нам про історію нашої держави, про життя народів різних країн, про видатних учених, мандрівників, про зірки на небі і далекі планети, рослини і тварини, які оточують нас.

«Читання – ось найкраще навчання» - стверджує народна мудрість. Не погодитися з цими словами не можна. В цьому переконуєшся щоразу, коли мова заходить про роль книги в житті людини. Ми проведемо з вами серйозну розмову про те, як народилася перша книга, про бережне відношення до неї, як до свого товариша, порадника, тому що недаремно кажуть:

Якщо хочеш поговорити з ким-небудь – відкрий книгу.

Якщо ти занудьгував – візьми книгу.

Якщо хочеш одержати пораду – відшукай її в книзі.

Якщо прагнеш знайти друга – подружись з книгою.

Якщо мрієш стати справжньою людиною – читай книгу.

Якщо хочеш відчути безмежні можливості розуму – працюй з книгою.

1. Свято книжки – зазвучало

Серед міста, як сигнал.

За годину місто стало

Як один читальний зал.

2. Всі читають урочисто –

І безвусі, й вусачі

Скільки мешканців у місті

Стільки в місті й читачів.

3. В кожнім домі, в кожній хаті –

У містах і на селі,

Хто навчився вже читати,

Має книжку на столі.

4. Дружба з книгою – це свято,

Не було б його у нас,

Ми не знали б так багато

Про новий і давній час.

5. Все ми в книзі знайдемо.

Кращої не знаємо.

Доброї і вірної

Подруги малят!

6. Книгу зрозумілую,

Чесну, добру, сміливу

І дівчатка й хлопчики

Хочуть все читать!

7. І найменшенька дитина,

Що не вміє ще читати,

Ледь колисочку покине –

Просить книжку показати.

8. Книги дружать з дітворою,

Полюби їх у житті –

І улюблені герої

Будуть друзями в путі.

9. Сторінки книжок завітних

Всіх нас доброго навчать –

Працювати і учитись,

І Вітчизну шанувать!

10.  Книжки приємно прочитати,

А спробуй їх створити!

Тонке мистецтво – друкувати

Якого треба вчити.

Ведучий. Давно на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. «Сторінками» найдавніших книжок були камені, стіни печер, сокири, вояцькі щити. Писали на всьому, бо ж не було тоді ані паперу, ані пер чи олівців.

Ведуча. Давні люди додумалися писати на глині, яку потім сушили й обпалювали на вогні. Та хіба на глиняних сторінках багато напишеш? А щоб взяти в дорогу 2-3 такі книги потрібен був віз.

  З часом люди навчилися робити книги з тонкої козячої або телячої шкіри.

  Але ці книги були дуже дорогі. На виготовлення однієї книжки потрібні були шкури з цілої череди телят.

Ведучий. У далекій Африці на берегах повноводних річок були зарослі болотяної рослини – папірусу. Писали на сухих стеблах папірусу. Писати було зручно, але такі книги швидко ламалися і розсипалися.

Ведуча. Справжній папір, що на ньому пишуть зараз люди, навчилися робити 2 тисячі років тому. Тоді книги писали вручну. А це було дуже довго і важко, - одну книжку переписували іноді кілька років. Ось такого вигляду набувала книга в минулих століттях.

Ведучий. Київський князь Володимир Святославович відкрив школи, спеціальні майстерні, де переписували і розмножували книги. А в часи князювання Ярослава Мудрого у Києві при Софійському соборі засновується перша у Київській Русі бібліотека.

Ведуча. У Німеччині запрацював перший у Європі друкарський верстат майстра Йоганна Гутенберга. Відтоді друкарні з’являються в різних містах і країнах.

  В Україні першодрукарем був Іван Федоров.

Бібліотекар. Ось так з’явились книги. Тепер книжка всюди поруч з нами. Вона друг і порадник.

  Про важливість книги та навчання говорило багато відомих людей. Ось які рядки багато років тому написав Тарас Шевченко:

Учитесь, читайте,

І чужому научайтесь

Й свого не цурайтесь…

Книги – морська глибина:

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

Так писав Іван Франко.

А ці слова написав Дмитро Павличко:

У книги люди, наче бджоли в соти,

Знесли духовний, чародійний мед…

Книга веде нас в країну знань. Із неї ми дізнаємося багато цікавого про нашу державу, про те, як люди вирощують хліб і будують міста, варять сталь і літають у космос. Отже, дуже потрібна у світі книга. І тому ви повинні їх берегти.

1. Полікую книжку,

Плаче книжка нишком –

Захворіла книжка:

Нерозумні малюки

Їй обшарпали боки.

Потерпіть, будь ласка, книжко,

Полікую я вас трішки –

Попідклеюю вам рани,

Хай боліти перестане.

Ось обгорточка готова

Буде книжечка здорова!

2. Не брудни книжки!

Це була чистенька книжка,

А тепер брудна вже стала,

Може, киця, може, мишка

Уночі її читала?

Чуєш, кицю, чуєш, мишко,

Не годиться так робити!

Як читати хочеш книжку,

Спершу лапки слід помити!

Бібліотекар. Є вираз: «Скажи мені, з ким ти дружиш, і я скажу тобі, хто ти».

  З таким же правом можна сказати:

«Скажи мені, що ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти».

  Людина, яка вміє і любить читати – щаслива людина. Її оточують завжди багато-багато розумних, добрих і вірних друзів. Друзі – це книги. Вчіться у героїв книжок любити нашу рідну землю – її лани й ліси, її ліси і села, її небо і ріки, її мову і мистецтво.

Живи в віках, премудра книго!

Ти світло сонця для людей!

Орла могутнього ти крила

Для звершень мислі і ідей.

  А зараз я хочу, щоб ви дали урочисту обіцянку!

Урочиста обіцянка

Я, урочисто обіцяю:

• Поважати книгу, виконувати всі правила користування книгою!
• Не рвати, не бруднити, не малювати.

Всі. Обіцяю!

• Якщо якійсь книжці потрібна допомога – зробити все, щоб книга не «хворіла»

      Всі. Обіцяю!

• Ніколи не проходити повз тих, хто «ображає» книгу.

      Всі. Обіцяю! Обіцяю! Обіцяю!

Бібліотекар. Любі діти! Я сподіваюсь, що ви ніколи не станете рвати книги, а будете їх любити, жаліти і шанувати. Бережіть і любіть книжки. І тоді весь розум, мудрість і людська доброта переходитимуть до вас, до ваших сердець із книжок.

  Закінчилося свято, але не закінчується зустріч із книгою. Ми багато говорили про неї, про вірну подругу. Книга – ваш товариш, порадник, джерело багатьох добрих думок, почуттів, знань. Інколи важко сказати, яку книгу і за що любиш більше. Читайте, хай не буде жодного дня, коли б ви не прочитали хоч однієї сторінки з нової книги. Читайте і бережіть книги!